24-25 листопада у Львівській політехніці відбулась 2-га конференція ВНЗ, кафедр промислової автоматизації. Участь взяли представники технічних університетів з Покровська (ДонНТУ), Харкова, Вінниці, Кривого Рогу, Одеси, Києва, Івано-Франківська та Львова. Конференція продемонструвала високу мотивацію викладачів до змін в системі просвіти та підготовки кадрів, а також реальні здобутки.
Коротко прокоментуємо найбільш цікаві виступи (з презентаціями можна ознайомитися нижче):
1) Зеновій Верес, керівник львівського ІТ-кластеру, менеджер SoftServe, представив проект по запуску 1-го в Україні курсу ІоТ на базі Львівської Політехніки. Запуск нового навчального курсу відбувся в тісній кооперації з представниками ІТ-кластеру, з залученням провідних ІТ-компаній. Важливими рисами проекту є перенесення кращих ІТ-практик в навчальний курс – повна адаптація спеціальностей та профілю спеціаліста до ринкових запитів, формування soft skills від самого початку навчання, менторство під час навчання досвідчених експертів з ринку, формування світогляду та культури підприємництва, надання стипендій кращим студентам від бізнесу, гарантоване проходження практик у львівських ІТ-компаніях і т.п. Сам курс розроблений на методиках кращих технічних університетів США – як MIT, Standford, Berkley, в програму активно впроваджуються сучасні форми – як змішане навчання і т.п.
2) Якщо ж ми шукаємо бенчмарк від окремо взятого вендора, то таким наразі є освітні програми PhoenixContact. Їх представила Катерина Литвинко, маркетинг менеджер української філії компанії. Мова про програми як EduNet, TATU Tempus (міжнародна співпраця університетів) та xplore New Automationworld
3) З точки зору тієї самої інтеграції для ВНЗ важливо розуміти вимоги замовників – і краще з перших вуст. Найбільш важливою в цьому контексті в 1-ий день була презентація представника ПАТ «АрселлорМіттал Кривий Ріг» Олександра Гавриша. АМКР сьогодні впевнено виходить на ще один приклад кращої практики (крім тих, що ми часто згадуємо в 4.0)– коли до формування освітнього стандарту долучається велике підприємство. Так ініціатива АМКР щодо спеціальності «мехатронік» результує в освітній стандарт, який сьогодні де-факто пройшов всі стадії затвердження в МОН (код FMUMET-029).
4) Презентація кафедри АТЕП з НТТУ «КПІ» від Павла Новикова ставить планку росту для багатьох інших кафедр АКІТ досить високо. По оснащенню лабораторій сучасними засобами АСУ ТП, кількістю брендів, новаціями в навчально-методичних практиках, згуртованістю та організацією колективу – це, безумовно, одна з кращих кафедр АКІТ. Але назва презентації «Нова кафедра – нові можливості» говорить про більше. АТЕП має головне чого не вистачає іншим кафедрам – вони реально намагаються адаптуватись до ринкових умов. Кафедра постійно відслідковує працевлаштування випускників, має зворотній зв’язок від роботодавців й намагається корегувати відповідно до цього навчальні курси. Сьогодні це, мабуть, єдина (одна з небагатьох) кафедра АКІТ, хто вже активно змінює навчальні плани в сторону 4.0 – кращої вертикальної інтеграції, включення сучасних предметів як MES-системи, BI, інтернету речей тощо. В презентації Павла ясно було видно стратегічний, системний підхід, що також вирізняє кафедру АТЕП – очевидно, що без планування майбутнього не може бути ніякої адаптації до ринку.
5) Павло Галкін з ХНУРЕ та Вікторія Воропаєва з ДонНТУ вже отримали назву «групи TATU» – за однойменною назвою проекту. Вони надали 2 різні, але дуже близькі презентації щодо цілей – результатів проекту, а також можливостей кращої інтеграції в міжнародний простір освітян. Павло Галкін значно розширив тематику обмінів оглядом можливостей співпраці embedded systems (спец. 172). А Вікторія Воропаєва представила в деталях розгортання проекту TATU в різних університетах країни.
.png)
6) Аркадій Шипкоз Одеської національної академії харчових технологій (став «родзинкою» складу спікерів як за віком, так і за завзяттям пояснити аудиторії як потрібно працювати сьогодні зі студентами. ОНАХТ широко практикує сучасні формати залучення молоді до робототехніки. Й досить успішний в цьому. Мова про живе неформальне спілкування, повну відкритість (лабораторії як Coworking Space для молоді), а також включення на 100% можливостей комунікацій через Інтернет.
7) Тези АППАУ в презентації Олександра Юрчакабули вже в цілому знайомі більшості учасників – потрібно об’єднуватись, більш проактивно взаємодіяти та комунікувати між собою. Це є проблема №1 ВНЗ і за рік вона кардинально не вирішилась. Тому кажучи про soft & leadership skills як ключові gaps в навичках студентів та інженерів, для АППАУ очевидно, що самі викладачі їх мають демонструвати набагато яскравіше. Їх недостатнє проявлення – одна з причин, чому не запрацював комітет АППАУ «просвіта та підготовка кадрів». З іншого боку не можна не помічати успіхів та здобутків. Серед них – кейси «Pupena San», АМКР, АТЕП-КПІ, а також кейс організації тренінгу ISA 95 про все більш очевидний попит на нові навчальні послуги та продукти. І вже ясно, що після цієї конференції перелік кращих практик можна значно розширювати.
Головні підсумки конференції
Перший крок до змін в кращій адаптації програм ВНЗ до ринкових умов полягає в тому, щоб включити «механізми простих кроків» й насамперед комунікаційних. Як добре показала дискусія 25.11 розкриття потенціалу кафедр лежить в площині налагодження елементарних комунікацій – і з обох сторін.Зі свого боку АППАУ готова сприяти кращій координації ВНЗ та комунікаціям з ринком, але не робити за них їх власну роботу. Як правильно відмічали виробники Львівщини, просвітній потенціал кожного ВНЗ не співвимірний з людськими ресурсами інших учасників ринку. Яким чином його оптимізувати, для того щоб вивільнити частину ресурсу (людського та часового) для роботи з ринком – це «домашнє завдання» самих кафедр. В тому числі мова йде за пошуки 1 координатора для всієї спільноти ВНЗ (робочий комітет «просвіта та підготовка кадрів») – пошуки його тривають 2-ий рік.
– Design of intelligent automation equipment in KNURE
– IoT business and university partnership