За останні 5 років університети України виграли чимало грантів. Зокрема, в ЄС на різні навчальні програми та інноваційні розробки. Близько 10 грантів було виграно університетами тільки в Індустрії 4.0. Серед таких і проєкт BOWI для КПІ, керівником якого є О. В. Степанець.
Нагадаємо, BOWI – це проект, який фінансується програмою I4MS / Horizon 2020 Євросоюзу й спрямований на підтримку цифрових інноваціійних хабів (DIHs) та МСП через кращу фасилітацію та доступ до нових цифрових технологій. Обсяг фінансування – 100 тис. євро.
А тепер про те, що ж таке долина смерті та які пропозиції для подолання пропонує кейс «Артезії» та кафедри АТЕП – КПІ.
Існує чимало історій про те, як розробники генерують інновації, які не доходять до замовника. Вони зупиняються на ранніх стадіях, через комплекс причин й де фінансування – тільки одна з них.
Загальновідомо, що промислові замовники не схильні ризикувати в інноваціях, які є «сирими». Тобто, жоден промисловець не дозволить ставити на працюючий промисловий об’єкт прототип, який не пройшов тестування – випробування в належних умовах й немає відповідних сертифікацій. Це – очевидні й зрозумілі речі навіть на рівні здорового глузду. З точки зору керування різними рівнями зрілості інноваційних продуктів, в світі давно прийнята класифікація TRL (Technology Readiness Level) – є 9 рівнів технологічної готовності, від ідеї до готового, комерціалізованого продукту. Таким чином, керування інноваціями зводиться до керування цими рівнями – чим швидше та ефективніше ви проведете вашу ідею по всьому циклу, від рівня 1 до рівня 9, тим більші шанси вийти на ринок першим й мати успіх.
На цьому шляху є чимало перепон, найбільшою з яких є так звана «долина смерті».
Зі своєю пропозицію включилась кафедра АТЕП – ТЕФ з КПІ (яку гідно представляє Олександр Степанець) та представила практичний успішний кейс «Розумні конденсатовідвідники».
Конденсатовідвідники– це механічні теплотехнічні пристрої, призначені для утримання водяної пари в місці, де вона має віддати свою енергію, та подальшого відведення конденсату з трубної системи. Вони стоять на будь-якому підприємстві, яке використовує водяну пару як енергоносій – заводи і фабрики видобувної, нафто-хімічної, переробної, харчової галузей, виробництва буд. матеріалів, деревообробки, фармацевтики тощо. У перекладі на мову грошей – ці пристрої сприяють енергозбереженню, тому що ми не «спалюємо кошти» на невикористану пару, та забезпечують якість продукції, якщо пара використовується на потреби технології. Від якості їх роботи залежить технологічний процес. Зазвичай ці пристрої перевіряються зі значними інтервалами, а виходять з ладу непомітно. Це веде за собою значні приховані збитки. Ідея зробити ці пристрої розумними, щоб відразу діагностувати стан, належить інжиніринговій компанії «Артезія», яка багато років спеціалізується в сфері паро-конденсатних систем. До розробки концепції були залучені фахівці кафедри АТЕП теплоенергетичного факультету КПІ ім. Ігоря Сікорського. Окремі розрахунки в техніко-економічному обґрунтуванні представлені на рисунку.
В результаті огляду, партнери проаналізували ринок й побачили, що подібних пристроїв практично немає на світовому ринку, або ж вони пропонуються за дуже високою ціною від буквально кількох світових брендів.
Ключові проблеми розвитку інновацій стосуються не їх наявності в середовищі розробників (будь-якої категорії, в тому числі в університетах та НДІ) на початкових рівнях TRL, а того, яким чином ці інновації долають «долину смерті» – рівні TRL 5-7. Й щоб перейти цю долину, справа не стільки в наявності фінансування – його реально чимало в різних фондах. Є низка інших функцій, які потрібно виконувати на регулярній основі, зокрема:
- стикувати між собою потенційних замовників та розробників;
- стикувати ці обидві категорії з наявними інноваційними фондами та конкурсами;
- допомагати їм вигравати конкурси шляхом регулярного написання проектних заявок (адже гроші не роздаються, – потрібно доказувати й показувати, що ваша інновація є кращою);
- доводити технологічні експерименти до практичних результатів (готових комерційних продуктів).
Всі ці функції, направлені на допомогу підприємствам, запускаються в Digital Innovation Hub (DIH) «КПІ». А проєкт BOWI якраз дасть їм крутий старт.
Ми ж, в свою чергу, бажаємо нашій кафедрі успішної реалізації та вдалого завершення проекту!
Як долати долину смерті в Індустрії 4.0: ч1 – практичні кейси та перший досвід програми EIF