Відгуки випускників

Про перспективи автоматизації

Спеціальність покриває широкий спектр фахів: починаючи від термодинаміки і фізики до програмування адаптивних алгоритмів керування і моделювання digital twin*. Алгоритми, які можна використовувати для автоматизації ядерних реакторів, можна застосовувати у будь-якій галузі виробництва. Враховуючи швидкий ріст технологій і тенденцію у напрямку розробки «smart devices», для спеціалістів з автоматизації і розробки software є безмежний простір для самореалізації, будь-то виробництво чи програмування, моделювання чи штучний інтелект. Все більше пристроїв на ринку стають більш самостійними, адаптивними і «connected» в IoT-solutions, і для розробки необхідні найкращі спеціалісти. Зараз є дуже високий дефіцит висококваліфікованих спеціалістів.

Про університет

КПІ – це не тільки університет з найкращими викладачами і сучасними технологіями, це також простір, де кожний може себе реалізувати і розвити свої таланти та ідеї. Порада студентам:  використовуйте час і можливість навчатися у людей, які все своє життя присвятили науці і технології, які хочуть зробити вклад в інтелектуальний розвиток українців. Спитайте себе, що вас надихає і цікавить, і будуйте в цьому напрямку проекти, групи чи просто хоббі-гурток. Будьте найкращими в своїх знаннях! Думайте і мрійте дуже високо! Ніколи не зупиняйтеся. Отримані знання прокладуть вам шлях до цікавого і забезпеченого життя без різниці, в якій країні ви будете жити і працювати. Наші спеціалісти працюють у різних країнах світу і можуть конкурувати з випускниками найпрестижніших вищих шкіл світу у технічних напрямках.

Про навчання на кафедрі

Навчання допомогло мені знайти мене себе і зрозуміти, що мене надихає, знайти цікаву роботу і відкрити нові можливості у світі технологій. Отримані знання – це фундамент, на якому я будую нові навички в нових технологіях; це спільна мова, якою я спілкуюся зі спеціалістами з інших фахів. Навчальна програма дуже ретельно підібрана і покриває найважливіші аспекти і теми в інженерній та дослідницькій діяльності. При моделюванні процесів і розробці Digital twin необхідні знання з фізики і термодинаміки, хімії і механіки, навички розв’язку систем диференційних рівнянь. Аналіз і розробка моделей для продвинутих систем керування потребують знань з ідентифікації і оптимізації, статистики і теорії ймовірності. А вміння та навички використання різних мов програмування є одним з найважливіших у сучасному світі.

*Digital Twin – сучасна мегаперспективна концепція створення цифрових копій реальних речей і процесів, щоб ними керувати та удосконалювати. Це віртуальний світ, який спеціалісти з Операційних Технологій (ми) з’єднують з нашим фізичним.

Зараз, працюючи по спеціальності, постійно користуюсь унікальними знаннями, що здобув навчаючись на кафедрі АТЕП, що на мою думку є рідкістю в наш час. Ще важливо відмітити, що за час навчання, навчився вирішувати проблеми, стійко переносити труднощі та цінувати друзів і колектив. Вважаю подібний досвід і освіту необхідними для кожного. Я дуже радий, що їх отримав.

Анастасія Коструб (Терещук) та Дмитро Коструб: http://kostrub.online

За роки навчання на кафедрі АТЕП, нам таки вдалося познайомитися зі світом автоматизації. Кафедра дала базове розуміння того, як влаштовані технологічні процеси, що є основою основ розробки, налаштування та запуску будь-якого програмного забезпечення та програмних продуктів. Саме тут ми навчилися вчитися, що вважаємо найголовнішим тригером для досягнення будь-якої професійної цілі. Якраз це і дозволило нам побудувати кар’єру не тільки в Україні, але і за її межами: в США та Німеччині.
Наразі ми обидва працюємо в ІТ компаніях.
Я, Анастасія, працюю на позиції Product Manager в німецькій компанії Verimi, де разом з командою створюю системи ідентифікації та аутентифікації для сегмента enterprise. Дмитро – Tech Lead розробки в американській компанії Amazon, де він власне розробляє хмарні рішення.

У якості поради для кафедри від Дмитра: Давати більше свободи дій та простору для розвитку, особливо студентам останніх курсів, які паралельно хочуть працювати та створювати свої власні проєкти. Підтримувати та направляти, бо саме ця колаборація може призвести до видатних перемог!

Закончил кафедру 2 года назад уже работающим программистом.
Тезисно:

– здесь много разносторонних знаний – работая над собственным проэктом понял, что тема нейросетей отчасти связана с некоторыми предметами, которые мы изучали, а сейчас я вспоминаю теорию и перевожу её на практику

– большой плюс, это преподаватели, которые работают в сфере, которую преподают – ваш первый работодатель может сегодня читать вам лекцию об ООП, а завтра вы в его компании будете работать над отдельным проэктом

– у вас будут интересные возможности: в рамках xplore New Automation Award мы с командой представляли проэкт Besanabar в Германии

– прямо сейчас у меня на доске электрическая схема одного нового девайса на Arduino, которую я создал сам а девайс лежит рядом на столе – ожидает доработок

Главное брать максимум от того, что предлагает кафедра!

Немає нічого більш запланованого, ніж те, що відбулося випадково. Саме так – випадково – я і потрапив на кафедру Автоматизації теплоенергетичних процесів.

Що мені подобалося на кафедрі:

1. Навчання спрямоване на розвиток у студентів технічних навичок, тобто робота з реальним обладнанням, прикладним програмним забезпеченням.
2. Хороше технічне оснащення кафедри. Є можливість попрацювати із реальним обладнанням.
3. Викладачі кафедри – інженери до мозку кісток. Багато з них беруть участь в реальних проектах із розробки систем автоматичного керування. Саме тому студенти отримують актуальні знання.
4. Викладачі кафедри хочуть навчити студентів, а не запхати їм знання у голову.

На жаль, програма навчання побудована таким чином, що з більшістю викладачів кафедри знайомишся лише на 3му курсі. Але це не кафедра так навчальну програму розробила, а міністерство освіти. До 3го курсу необхідно прослухати загальні курси, як то фізика, вища математика (це основні курси зі списку загальних), і багато незрозумілих, але чомусь потрібних. Але одразу скажу, що така ж ситуація на абсолютно всіх кафедрах усього університету.

Але починаючи з 3го, а більше з 4го курсу, коли починаєш активно знайомитися з викладачами кафедри, починаєш все більше і більше захоплюватися тим, що було обрано. Теорія автоматичного керування, програмування контролерів, розробка систем диспетчеризації – це те, що мене остаточно і закохало в розробку систем автоматичного керування. І не лише мене. Потім, коли я почав брати участь у реальних проектах, я отримував такі неймовірні почуття, коли бачив, що бездушні залізяки, алгоритм керування якими я програмував, починали рухатись я все більше і більше отримував задоволення від своєї роботи. Так, після закінчення навчання я пішов працювати по спеціальності 🙂

І я вдячний випадку, що змусив мене на 3му тижні прийому документів для вступу на навчання піти і подати документи на кафедру Автоматизації теплоенергетичних процесів теплофаку!

Під час навчання на кафедрі АТЕП я з кожним днем дізнавалась і вивчала новий напрям для себе в галузі теплоенергетики. Звичайно, навчання не було легким для мене, адже технічна спеціальність для дівчини несе масу важких визначень, термінів та роботи над відповідним матеріалом. Незважаючи на складнощі, я таки змогла довести те, що технічні науки підвладні дівчатам!:)
Наші викладачі з відповідальністю ділились своїми навичками, знаннями та досвідом, щоб зробити з нас спеціалістів і професіоналів у сфері автоматизації та комп’ютерних технологій.
Зараз я працюю над такими проектами, як автоматизація вентиляції та мікроклімату, насосних станцій, систем димовидалення та пожежної сигналізації. Щоб стати таким спеціалістом, мені допомогли навички під час навчання в проектуванні АСУ ТП (системи автоматизованого проектування і креслень). Також, для мене були дуже корисними такі предмети, як теорія автоматичного управління (ТАУ) та автоматизація технологічних процесів. Я отримала досвід з програмування контролерів фірми PhoenixContact, Siemens, ОВЕН, Unitronics, Octagon та інших.
Завдяки своїм успішним викладачам я здобула технічні навички (так би мовити “технічний склад розуму”) і роботу, що приносить мені задоволення. В подальшому я планую розвиватись далі і не зупинятись на досягнутому.

Ідея навчити (запрограмувати) ЩОСЬ і воно буде самостійно виконувати те, що ти задумав, завжди мене притягувала. Вперше цю ідею я втілив у життя, створюючи комп’ютерну програму ще в школі. Але прикладного характеру втілення ідеї набуло лише тоді, коли професійний програмованій контролер згідно мого алгоритму почав керувати реальними фізичними об’єктами, пристроями та механізмами. Свого часу це сталося саме на кафедрі АТЕП. Інформаційне поле кафедри, в першу чергу викладачі, дозволяє більш повно та розмаїто поглянути на світ автоматизації і програмування.

Безперечною перевагою кафедри є наявність оснащених лабораторій та можливість на практиці дізнатися як працює автоматика, і зрозуміти “що таке АСУТП і з чим його їдять”.

Знання та досвід, що даються на кафедрі, допоможуть ввійти у сьогоднішній світ перспективним і затребуваним спеціалістом, навички якого будуть цікавим і в Україні і за кордоном.

Найцікавіше та прогресивне завжди було на стику наук. Особливо якщо результат має практичне застосування. Поєднання автоматичного керування та комп’ютерних технологій і є саме таким стиком.

Завершивши навчання і набравшись практичного досвіду, разом з однодумцями я заснував власну компанію, що спеціалізується на системній інтеграції, автоматичному керуванні технологічними процесами та впровадженні інноваційних технологій у керування власним помешканням.

Наприклад, свого часу, у 2007 році, ми були однією з 3-х компаній в світі, що втілили в життя ідею керування “Розумним Будинком” з інтерфейсу комп’ютера на базі тоді сучасного Windows Vista Media Centre за допомогою всім звичного пульта ТВ, дивлячись на його екран (ПЗ iMC).

Вже 2008 року наш софт працював на революційному тоді смартфоні Apple iPhone.

А 2010 року софт iMC запускався як віджет на SmartTV і не потребував нічого крім ТВ і його пульта.

Кожного разу ці знакові новинки демонструвалися на виставках SMART House де мали шалений інтерес серед кінцевих користувачів та інтеграторів, закордонних ideasniffer-ів. На даний момент ідеї продукту iMC розвиваються в продуктах інших компаній.

Кафедра раскрутила мои мозги и заставила их работать в 100 раз продуктивней. Дала путевку в жизнь и неважно в какой сфере. Главное, что я стал совершенно другим человеком.

В жизни каждого человека наступает момент, когда приходится выбирать. Будет это сыр в магазине или учебное заведение, не имеет значения, важно то, что надо принимать решение. С самого детства мы определяем свои навыки, тянет нас к искусству или к науке, вязать или бегать в футбол, каждому свое. И вот в зависимости от того, что интересно именно нам надо принять решение. Решение сложное и надо взвесить все за и против, выбрать именно то, чего хочется Вам, а не тете – дяде – брату – свату.Я еще со школьных лет любила точные науки, история и литература не вызывали интереса, поэтому решила поступать в технический вуз. В школе были курсы довузовской подготовки для вступления в Киевский политехнический институт, я на них записалась. Сказать, что это было сложно это ничего не сказать, ведь такой усиленный график, куча заданий и контрольных заставят любого почувствовать напряжение. Но что же дальше? Что выбрать? Перед глазами было множество факультетов, кафедр, буковок, циферок… Разобраться во всем этом тяжело, но возможно. Я выбрала несколько факультетов, среди них ТЭФ и ФИОТ.

И я поступила! На ТЭФ, он был в приоритете. Счастью не было предела. И вот долгожданный момент выбора специализации. Опять этот выбор, надо решать, но такова жизнь и она нас заставляет принимать решения правильные они или нет. Я очень любила компьютеры, давалось это легко и выбрала специальность «Компьютерно-интегрированные технологические процессы и производства» на кафедре Автоматизации теплоэнергетических процессов. На то время я понятия не имела, что это означает, но название было привлекательное. А что же кроется за этой умной и зашифрованной фразой? Для человека с улицы это набор слов, но это совсем не так, позже все станет ясно.

С первых курсов учиться было не просто, так как я человек ответственный, занятия не прогуливаю все делаю в срок. Занятий много, все разнообразное, интересное и познавательное, каждый предмет несет в себе что-то иное и новое. Но все же, на первых курсах практически у всех специальностей занятия аналогичны и понять чем отличается одна специальность от другой было тяжело.

Самое интересное началось на курсе 4-м. Тогда практически все предметы были по специальности и я начала понимать кто я и куда мне идти. Каждый находил для себя то, что ему интересно. Предмет, который меня покорил «SCADA», простыми словами говоря системы сбора данных и управления технологическими процессами. Далее мы изучали еще несколько видов таких же систем и я поняла, что это мне по душе и я бы хотела таким заниматься. Самое крутое по окончанию обучения на кафедре, это то, что неважно какой объект автоматизировать, мы можем все. Самое главное, что мы понимаем как это делать правильно, ведь вся полученная база ой как пригодится в будущем.

На 6-м курсе института я активно занялась поиском работы. Найти было тяжело, практически нереально, тем более девушке. Но, не опуская рук, я отправляла резюме во все технические компании подряд, авось повезет. И повезло! Мне перезвонили, пригласили на одно собеседование – второе и в конце приняли на работу. Вот, я сотрудник компании Экнис-Украина, но почему-то мне никто ничего не доверяет, а руководство вообще не верит, что особь женского пола может быть технарем.

Взяв силу воли в кулак, использовав все свои наилучшие качества и непосильно работая я доказала, что женщины технари существуют и они ничем не хуже мужчин! Руководство признало, что умными бывают не только мужчины, а женщины очень часто обладают качествами, которые мужчинам недоступны. Это усидчивость, внимательность и выносливость.

Сейчас уже больше 5 лет как я здесь работаю, я руководитель группы разработки систем автоматизации. У меня в подчинении два человека и обе они женского пола. Мы занимаемся разработкой и внедрения систем автоматизации. На данный момент мы занимаемся автоматизированными системами диспетчерского управления и автоматизацией подстанций. Текущими проектами сейчас есть АСУТП ЕГОК «ГПП-7» г. Комсомольск, автоматизация КРУЭ-330кВ ТЭЦ-5 г. Киев, диспетчеризация Межевского РЭС в днепропетровской области. Главная задача нашей группы: создать качественный интерфейс диспетчерской системы для оперативного персонала и обеспечить стабильность его работы. По итогам 5 лет работы мы разработали системы диспетчеризации практически всей Днепропетровской области, с учетом двух центральных диспетчерских пунктов, много высоковольтных подстанций в г. Киев и других объектов по всей Украине.

И самое важное, неважно кем вы будете после окончания: проектировщиком, наладчиком, монтажником или разработчиком SCADA, главное чтобы это было по душе. Главное верить, что все получится и прилагать максимум усилий.

Но вы спросите, что же дала кафедра? Я отвечу – она научила учиться и направила на верный путь, помогла найти свое место в жизни. А разве не это мы все ищем?

Я закончил кафедру в 1994 году.

Идея управления в автоматическом режиме технологическим процессом без вмешательства человека – та составляющая, которая определила мой выбор специальности.

Поступал, как многие другие под красивые слова- автоматизация..

Но никогда не жалел об этом.

И в этом большая заслуга преподавателей кафедры – Ковриго, Чуйко, Мысака, Киселева, Пойзанского, Мовчана, Батюка, Самсонова и др.

Что мне дала кафедра.

Тут два момента. В специальности- это четкое понимание, что настоящий автоматчик должен знать тот процесс , который автоматизирует не хуже, а лучше технолога.

Потому что настоящий инженер по автоматизации это не тот, кто рисует схемы и тянет шнурки.

Это инженер, который кроме своих специальных профессиональных знаний , должен уметь разобраться в технологическом процессе, переложить его на специальные предметы и смочь правильно разработать подходы к автоматизации.

И второе – это в жизни.

Управление технологиями , бизнес- процессами и людьми имеют много общего. Мне очень легко было освоить новые грани своей работы , как зам начальника цеха теплоснабжения киевского завода “Химволокно”, потом как главный инженер нескольких частных компаний, потом как техничеcкий директор нашей компании и наконец как ее Президент. Основы автоматизации, полученные на кафедре, позволили мне перепрофилировать компанию с инсталлятора на производителя контроллерной техники и Скада – систем.

Кафедра развивается. Последнее время большой акцент сделан в сторону инструментов автоматизации, программирования, сетей. Наши студенты получают очень разностороннее образование.

Например, мой сын , закончивший нашу же кафедру, кроме отличных знаний базовых предметов, очень хорошо разбирается в современных инструментах автоматизации. Эти знания и глубокое понимание задач – дало ему возможность уже год заниматься разработкой новой мультифункциональной платформы для программирования контроллеров нашего производства , создания на базе этой платформы проектов систем автоматизации. Единственное пожелание – это продолжать на кафедре изучать объекты автоматизации .

Это даст возможность готовить универсальных специалистов в нашей области.

Потому я советую будущим студентам обратить внимание на нашу кафедру и на нашу специальность.