Історія кафедри

Кафедра АТЕП заснована в 1958 році першою в Україні в галузі промислової автоматизації, і на сьогоднішній день залишається провідною по підготовці фахівців, необхідних на ринку автоматизації та розробки програмного забезпечення. Вона визнана Асоціацією Підприємств Промислової Автоматизації України кращою кафедрою в цій галузі. Її створення було викликано потребами підготовки спеціалістів в сфері АСУТП — одного з найбільш проривних напрямків науково-технічного прогресу в ХХ столітті. Зараз, на початку ХХI століття автоматичне керування стало воістину всюдисущим, проникло в усі сторони людської діяльності від технологічних процесів в промисловості до речей повсякденного вжитку, від систем життєзабезпечення (клімат і безпека в приміщеннях, «розумний будинок», тощо) до процесів в економіці та біологічних системах. Автоматичне управління змінює виробництво і життя людини та робить технології і предмети більш «розумними» і зручними, що разом з інтернетом становить основу 4-ої промислової революції

Якщо раніше управління здійснювалося головним чином за допомогою електронних регуляторів, то починаючи з 90-х років відбувається на базі комп’ютерів і мікропроцесорної техніки, що дало системам управління нові можливості:

• застосування інтелектуальних алгоритмів управління,
• можливості інтернет-взаємодії з іншими підсистемами в складі розподіленої АСУТП,
• можливості «спілкування» з людиною-користувачем системи, якому забезпечуються більш комфортні умови роботи.

Все це зробило фахівця з автоматизації та комп’ютерно-інтегрованих технологій насамперед програмістом. Програмісти знають алгоритмічні можливості управління процесами різної природи і тому здатні ставити і вирішувати комплексні завдання розробки програмного забезпечення. Це творча і високопрофесійна діяльність – за нею майбутнє. Саме таких програмістів, які здатні аналізувати технологічні і бізнес процеси виробництва, формулювати алгоритмічні завдання управління і програмувати їх, готують на нашій кафедрі.

Спеціаліст в сфері АКІТ- Автоматизації і Комп’ютерно-Інтегрованих Технологій це:

• програміст систем управління, що працюють в реальному часі,
• аналітик технологічного процесу,
• системний інтегратор – інженер, який здатен змусити працювати виробничий процес під управлінням автоматики.

Це вам не комп’ютерні іграшки і веб-сторінки клепати!

Наш фахівець може придумати, розробити, впровадити та розвивати систему автоматики, що здатна керувати будь-яким технологічним комплексом – від «розумного будинку» до енергосистеми країни. Ми готуємо саме таких спеціалістів.

 

СПЕЦІАЛЬНІСТЬ: Автоматизація та комп’ютерно-інтегровані технології -151

Засновниками кафедри були  видатний вчений академік НАН України М.М. Доброхотов та його учень д.т.н., проф. В.С. Кочо, який став її першим завідувачем.За 62 роки роботи кафедра підготувала більш ніж 3100 фахівців яки працюють у багатьох інжинірингових, проектних, науково-дослідних фірмах та організаціях, є провідними спеціалістами та керівниками великої кількості малих та великих фірм.

На кафедрі АТЕП пройшли навчання та стажування фахівці з багатьох країн, у тому числі, з Болгарії, Німеччини, Чехії, Польщі, Куби, В’єтнаму, Монголії, Китаю, Єгипту та Швеції.

Значним є внесок кафедри в науку. Викладачами та співробітниками кафедри опубліковано більше 1000 наукових робіт, у тому числі 13 монографій, отримано понад 200 авторських свідоцтв на винаходів. На кафедрі видано 3 підручники, понад 50 навчальних посібника і багато друкованих методичних посібників. В останні роки розроблені і впроваджені в навчальний процес нові дидактичні засоби:

• комплекс навчально-тренувальних модулів вбудованих систем,
• тренажери для підготовки студентів і фахівців в області автоматизованого управління ТЕС і АЕС;
• системи автоматичного проектування АСУТП;
• курси дистанційного навчання.

Багато випускників та працівників кафедри досягли великих творчих і виробничих успіхів. Серед них слід відзначити таких як: директор ФТІМС НАНУ академік  Найдек В. Л., завідувач відділом цього ж інституту член-кореспондент НАНУ, д.т.н. Перелома В. А., ректор Запорізького індустріального інституту, д.т.н., професор Ревун М. П., завідувач кафедри цього інституту, д.т.н., професор Гранковський В. І.., ректор Кишинівського політехнічного інституту, професор Антосяк В. Г., льотчик-космонавт МНР Г. Майдаржавин, , міністр Мінчорнобиля Холоша В. І., директор Трипільської ГРЕС Чекараміт О.І., начальники цехів ТЕС і АЕС в Болгарії А. Марінов і в Німеччині Б. Мулька, менеджер фірми Siemens в країнах СНД Х.Херпль, технічний директор фірми Клінкман Батюк С.Г., президент фірм  Раут-автоматик Просяников В.Д. Кілька років в колективі кафедри працювали професор Ажогін В. В., надалі – ректор Одеського політехнічного інституту і професор Згуровський М. З. – ректор НТУУ “КПІ”, міністр освіти України(1994-1999 рр.).

За роки роботи на кафедрі були створені такі наукові школи:

• з 1958 р професором Кочо В.С. – школа вимірювань і автоматизації технологічних процесів;
• з 1980 р професором Ажогіним В.В. і професором Зайченко Ю.П. – школа моделювання та оптимізації систем управління технологічними процесами;
• з 1991 р під керівництвом професора Ковриго Ю.М. розвивається школа сучасних комп’ютерних технологій в енергетиці.

Як сказано вище, організатором і першим завідувачем кафедрою був Валентин Степанович Кочо (1914), який закінчив Дніпропетровський металургійний інститут (1937). У 1941р. захистив кандидатську дисертацію з питань вимірювальної техніки в металургійному виробництві. Під час війни працював на Уралі, в м. Свердловську завідувачем бюро контрольно-вимірювальної техніки, займався проблемами інтенсифікації теплообмінних процесів в сталеплавильних агрегатах, де і сформувалося розуміння важливості питань контролю та управління тепловими процесами. Після війни він переїхав до Києва працювати у академіка Н. Н. Доброхотова. У 1958 р. захистив докторську дисертацію.

Наукові інтереси професора Кочо В.С. були дуже широкі і охоплювали найактуальніші проблеми роботи різних металургійних агрегатів, в тому числі питання контролю та управління технологічниминими процесами. Ним і його учнями вивчалися питання математичного опису процесів масо-  і теплопереносу в сталеплавильних ваннах, оптимізація горіння палива і нагрівання, продувки металу газоподібним і рідким киснем, безперервного вимірювання температури рідкого металу в печах і конверторах. Розроблені методики аналізу теплової роботи промислових об’єктів, такі як метод «миттєвих» зворотних теплових балансів, методики вимірювання прямих і зворотних теплових потоків за допомогою тепломірів і термозондів, а також методи оптимізації теплопередачі і к.к.д. по періодам плавки, стали основою алгоритмічного забезпечення автоматизованих систем управління багатьох промислових об’єктів.

В.С. Кочо видано більше 400 наукових та навчально-методичних робіт, серед них 5 монографій та 2 навчальних посібники. Він підготував понад 60 кандидатів і докторів наук. Результати робіт під керівництвом В.С. Кочо були впроваджені на багатьох заводах країни і за період 1969-1982рр. дали економічний ефект близько 9 млн. рублів. Він нагороджений 6 медалями та почесними знаками, багатьма дипломами.

На кафедрі він починає підготовку аспірантів за новою спеціальністю. Серед перших були відомі в майбуньму вчені академік НАНУ Найдек В. Л., член-кореспондент НАНУ Перелома В. А., професор Антосяк В. Г., професор Ревун М П., професор Лисиця В. К. та ін.  Серед перших викладачів кафедри були д.т.н., проф. Корнілов Ю. Г., к.т.н., доц. Гранковська В. І., к.т.н., доц. Барзилович В. С., д.т.н., проф., Чернега Д. Ф., д.т.н., Чижський А. Ф.

Корнілов Юрій Георгійович прийшов на кафедру з Інституту газу, де працював завідувачем відділом автоматики і захистив докторську дисертацію. У 1959 р. став професором, а в 1960р. очолює створену на хіміко-технологічному факультеті кафедру «Автоматизації хімічних виробництв». Автор першого підручника з прикладної теорії автоматичного управління.

Барзілович Вадим Сергійович закінчив КПІ в 1941 р і пішов на фронт. Після закінчення війни повернувся в рідний інститут. Дуже багато працював над створенням технічної бази  кафедри, особливо лабораторії технічних засобів управління. У 1970 р захистив кандидатську дисертацію, став доцентом, за матеріалами дисертації видав монографію з автоматизації методичних печей. На високому рівні читав курси «Технічні засоби автоматизації», «Основи автоматики», опублікував багато методичних вказівок.

Гранковський Вадим Іванович 18-річним юнаком пішов на фронт. Повернувшись з фронту, вступив до КПІ і закінчив інститут в 1950 р. Після аспірантури захистив кандидатську дисертацію і багато зробив для створення та розвитку кафедри. Він був відповідальним виконавцем та керівником багатьох наукових робіт, які виконувалися науковими співробітниками та аспірантами кафедри. Під його керівництвом розроблялися навчальні плани спеціальності, програми дисциплін, лабораторні роботи та методичні посібники щодо їх виконання, програми виробничих практик і т.п. У 1963 р. В. І. Гранковський переїхав до м. Запоріжжя, де став завідувачем кафедрою автоматизації металургійних процесів в Запорізькому індустріальному інституті, там же захистив докторську дисертацію.

Першим завідувачем лабораторії кафедри був Чупровський Леонід Феопентович, який, незважаючи на вік, встиг повоювати юнгою на торпедних катерах ВМФ під час Великої вітчизняної війни. На кафедру він прийшов досвідченим інженером і очолив складну роботу по створенню лабораторних стендів. Цим займалися не тільки співробітники кафедри, а навіть і студенти старших курсів. Так, студенти першої групи в складі створеної кафедри (а їх було всього 10 осіб) за семестр повинні були виконати на двох одну роботу: зібрати стенд, розробити методику і написати протокол виконання роботи. Л. Ф. Чупровський успішно займався і науково-дослідною роботою в сфері розробки методів і засобів автоматичного контролю параметрів металургійних процесів і захистив кандидатську дисертацію.

Викладацький склад кафедри поступово посилювався за рахунок випускників аспірантури (Антосяк В. Г., Перелома В. А., Найдек В. Л.), а також запрошувалися досвідчені фахівці з науково-дослідних інститутів (Стрельченко А.Г.).

Стрельченко Олександр Георгійович прийшов на кафедру з Київського інституту автоматики. Їм були розроблені дуже цікаві методи безперервного вимірювання температури металу під час плавки за допомогою високотемпературної термопари, захищеної тришаровим наконечником. За допомогою цього пристрою вперше в світовій практиці вдалося отримати графіки нагріву рідкого металу в мартенівських печах (Стрельченко А. Г.), бессемерівських і кисневих конверторах (Пайзанскій Л. Д.) і дугових електропечах (Коробко І. М.).

Антосяк Володимир Георгійович закінчив Московський інститут сталі і сплавів  працював на Алчевському металургійному заводі, звідки його запросили в аспірантуру. У 1962 р захистив дисертацію. Згодом перевівся до Кишинівського політехнічного інституту, де став завідувачем кафедрою, а потім ректором інституту.

Перелома Віталій Олександрович закінчив КПІ в 1956р.  Був першим аспірантом, запрошеним професором Кочо В. С. Кандидатська дисертація була присвячена питанням регулювання тиску в мартенівських печах. В 1968 р. перейшов працювати в Інститут проблем литва, де став доктором технічних наук і завідувачем відділом, а згодом заступником завідувача відділу науки ЦК КПУ, членом-кореспондентом АН України.

Найдек Володимир Леонтійович був залишений на кафедрі, закінчив аспірантуру і захистив дисертацію. Викладав фундаментальний курс теорії автоматичного керування.  Згодом став доктором технічних наук, професором, директором  ФТІМС, академіком НАНУ.

Прядкін Леонід Леонідович, вихованець кафедри, талантовитий дослідник та викладач, надалі заступник директора Інституту автоматики.

В цей час кафедра успішно працює в області автоматизації теплових металургійних процесів, веде великі господарські договори з металургійними підприємствами: «Запоріжсталь», «Азовсталь», «Криворіжсталь», Дніпродзержинський, Алчевський, Макіївський металургійні заводи та інші. У 1962р. кафедра переходить на теплоенергетичний факультет і змінює свою назву – відтепер це кафедра  «Автоматизації теплоенергетичних процесів». В її складі з’являються нові викладачі: доценти Пайзанський Л.Д., Кисельов Ю.Є., Єрошенко В.А., Ковриго Ю.М., Самсонов В.А., ст. викл. Батюк Г.С.

В 1979-1980 роках завідувачем кафедри стає доцент Першин Віктор Йосипович. У ці роки в навчальний процес почали інтенсивно впроваджувати обчислювальну техніку. Була організована навчальна лабораторія на аналогових обчислювальних машинах з теорії автоматичного управління, змонтована і освоєна обчислювальна машина «Мир». В минулому виробничник-енергетик, В.І. Першин, налагоджував наукові зв’язки з Київенерго та Інститутом автоматики (м. Київ). Студенти стали проходити практику на робочих місцях в монтажно-налагоджувальних організаціях, на Чорнобильській та Кольській АЕС, в  цехах автоматизації електростанцій Донбасенерго, Київенерго, Львівенерго та інших, в проектних і дослідницьких інститутах. Істотно розширився обмін досвідом із спорідненими кафедрами, які готували фахівців-автоматників для енергетики та інших областей промисловості.  Великий внесок В.І. Першина в розвиток методики викладання і постановку курсової роботи за однією з найважливіших дисциплін – «Теорії автоматичного управління».

В 1980 р. завідувачем кафедри АТЕП був обраний Ажогін Віталій Васильович.  Він народився в 1938р., після суворовського училища і служби в армії вступив до КПІ на факультет автоматики і електроприладобудування, де залишився працювати на кафедрі технічної кібернетики. У 1972р. захистив кандидатську дисертацію, а після стажування в США – докторську.

Професор В.В. Ажогін вніс істотний вклад у технічне оснащення кафедри цифрової обчислювальної техніки і її впровадження в навчальний процес. Ним були закладені основи наукового напрямку кафедри в області моделювання і оптимального управління безперервними технологічними процесами, а також систем автоматизованого проектування, що дало великий практичний внесок у виробництво . За результатами наукових робіт в цей період ним із співробітниками опубліковані монографія, навчальні посібники, багато статей, отримано 15 авторських свідоцтв. У 1983р. В.В. Ажогін був обраний деканом факультету автоматики і електроприладобудування (ФАЕПС) і очолив кафедру обчислювальної техніки інженерних і економічних розрахунків (ВТІЕР) КПІ, а в 1985р. був обраний ректором Одеського політехнічного інституту. На жаль, в 1987 році він рано пішов із життя, встигнувши залишити багато учнів, серед них: М.З. Згуровський, А.П. Мовчан, В.Л. Романенко, В.Ф. Мисак, А.Н. Новиков, та ін.

В 1983-1989рр. кафедрою АТЕП завідував професор Зайченко Юрій Петрович. Він народився в 1942р. у м Києві, закінчив у 1964 р. КПІ за спеціальністю «Автоматика і телемеханіка». У 1981р. захистив докторську дисертацію за спеціальністю «Автоматизовані системи управління».  Основні дослідження, проведені під його керівництвом, відносяться до теорії прийняття рішень, моделювання та оптимізації комп’ютерних мереж. Професор Зайченко Ю.П. – автор багатьох публікацій та книг, за роки його роботи на кафедрі вийшли книги «Дослідження операцій» (1984р. та 1988р.) і «Структурна оптимізації мереж ЕОМ» (1986р.). В даний час працює професором кафедри «Математичних методів системного аналізу» навчально-наукового комплексу «Інститут прикладного системного аналізу».

В 1990 р. завідувачем кафедри обрано професора Ковриго Юрія Михайловича (нар.  1945р.) Після закінчення в 1962р  Київського технікуму електроніки за спеціальністю «Апаратура автоматики і телемеханіки» він вступив до КПІ, який у 1967р.   закінчив з відзнакою на кафедрі АТЕП , де, після навчання в аспірантурі, працює на посадах асистента, доцента, професора та завідувача кафедри.

Після наукового стажування в 1979-1980р. в Королівській Вищій Технічній школі в Швеції, під керівництвом відомих вчених Т. Булина і К. Острема, де він вивчав сучасні методи ідентифікації та побудови систем управління, Ю.М. Ковриго повернувся на кафедру і поставив новий курс «Ідентифікація та моделювання систем управління». Одночасно він веде серйозні роботи – в області АСУ ТП АЕС і модального управління, на яких почали рости молоді вчені М.Ю. Ізгорев, В.П. Бунь, Ю.Є. Грудзинський, Е.В. Цимбалюк та ін.

Склад кафедри АТЕП (1998 р.)

В цей час в світі почався перехід засобів автоматизації на комп’ютерну та мікропрцесорну основу. Фахівець з автоматизації мав стати програмістом не втрачаючи володіння алгоритмами керування і розуміння технології. Відповідаючи на цей виклик на кафедрі почалась формуватись школа сучасних комп’ютерних технологій в енергетиці. Колектив кафедри поповнювался новими викладачами, що відповідали цьому напрямку доценти Чуйко Ю. М., Камаєв Ю.М., Ізгорев М.Ю., Олійник С.Ю., старші викладачі  Штіфзон О.Й., Бунь В.П., Бобков В.Б., Грудзинський Ю.Є., Баган Т.Г., Гікало П.В.  У 1992р. з ініціативи Ю.М.Ковриго в КПІ вперше в Україні була заснована і відкрита нова спеціальність «Комп’ютерно-інтегровані технологічні процеси і виробництва», за якою почав здійснюватись випуск інженерів, а з 2001р. – магістрів.

Проф. Ковриго Ю.М. – автор понад 200 наукових праць, навчальних посібників і винаходів (у т. ч. 6-х книг), 6 авторських свідоцтв і патентів, Підготував 7 кандидатів наук, має 2 урядові нагороди, зокрема відзнака МОНУ «Петро Могила».  Відомий фахівець, він є членом декількох Вчених та експертних рад, розробником стандарту  за напрямом «Автоматизація та комп’ютерно-інтегровані технології». Серед досягнень наукового колективу кафедри – виконані під керівництвом Ковриго Ю.М. за Постановою Кабінету Міністрів України  шість Державних контрактів, у тому числі «Розробка та впровадження принципів побудови, технічних засобів і типових рішень для систем автоматизації об’єктів муніципальної енергетики», впровадження системи комп’ютерного обліку та управління теплоспоживанням в комплексі будівель Адміністрації Президента України, введення в дію повномасштабного тренажера енергоблоку 300 МВт на Київській ТЕЦ-5 і впровадження інформаційно-діагностичної системи турбогенератора на ТЕЦ-6.

Склад кафедри АТЕП (2002 р.)

На початку ХХІ століття, завдяки новим технічним можливостям комп’ютерних систем управління вони в значній мірі стали більше інтегруватися в технологічні процеси і виробництва (в т.ч. у великій і малій енергетиці), що стало головним напрямом 4-ої промислової революції і Industrial Internet Of Things ( IIOT).

На кафедрі, яка є лідером в цій області в Україні, відбулася своя революція:

• Значно омолодився викладацький склад, який поповнився кадрами, що володіють новітніми технологіями, а саме: Степанець О.В., Любицький С.В., Поліщук І.М., Голінко І.М.,  Фоменко Б.В., Некрашевич О.В., Олійник О.Ю., Ларіна К.Ю., Новіков П.В., Поліщук М.А., Маріяш Ю.І.
• Інтенсифікувались взаємозв’язки з компаніями, що працюють на ринку промислової автоматизації, завдяки чому на базі кафедри Асоціацією підприємств промислової автоматизації України (АППАУ) був відкритий регіональний центр ПР-4.0
• Завдяки взаємодії з партнерами (SIEMENS, Honeywell, WAGO, РаутАвтоматік, Phoenix Contact EduNet, Schneider Electric, Klinkmann, Unitronics) були створені нові лабораторії: лабораторний комплекс імітаційного моделювання теплоенергетичних АТК (ІМ АТК), керівник Батюк С.Г; лабораторія мережевих технологій Cisco, керівник Штіфзон О.Й.; лабораторія автоматизації інженерних систем будівель, керівник Поліщук І.М.; лабораторія міжнародної освітньої мережі Phoenix Contact EduNet, керівник Степанець О.В.; лабораторія Internet of Things, керівник Грудзинський Ю.Є.; лабораторія промислової автоматизації Siemens, керівник Гікало П.В.
• Розроблені нові дидактичні засоби і введені в навчальні плани нові навчальні курси, які відображають останні досягнення і технології спеціальності: дисципліни з технологій і мов програмування, дисципліни з математичних основ автоматизації, дисципліни з автоматизації процесів і виробництв, дисципліни з програмно-технічних засобів автоматизації, дисципліни з сучасних технологій цифровізації підприємств.

Склад кафедри АТЕП (2006 р.)

У 2019 р. кафедру очолив д. т. н. Волощук Володимир Анатолійович, молодий вчений, який створив в рамах традиційної наукової школи новий напрямок моделювання технологічних процесів, що базується на термодинамічних підходах, зокрема ексергетичному. На основі цих підходів під його керівництвом ведуться наукові роботи із розроблення та реалізації методології зі створення та автоматизованого управління об’єктів й систем теплозабезпечення населених пунктів нового, четвертого покоління (низькотемпературних систем). Волощуком В.А. опубліковано більше 110 праць наукового та навчально-методичного характеру. Він є співавтором трьох монографій, одну з яких опубліковано у виданні Springer, та трьох посібників.