Кафедра АТЕП / Про кафедру /

Історія кафедри

   Кафедра була створена в 1958 р по в складі металургійного факультету КПІ на базі кафедри металургії сталі з ініціативи видатного вченого академіка АН УРСР Доброхотова Миколи Миколайовича та доктора технічних наук, професора Кочо Валентина Степановича як кафедра автоматизації металургійних процесів і була першою в Україні кафедрою в галузі промислової автоматики. Завідуючим кафедрою був призначений професор В.С. Кочо. У становленні наукової школи автоматизації технологічних процесів та споживання енергії з початку 50-х років минулого століття крім академіка Доброхотова Н.Н. і професора Кочо В.С., першого завідувача кафедрою автоматизації металургійних процесів, багато зробив і видатний фахівець, д.т.н., професор, лауреат Державної премії СРСР Явойський В. І., що працював перші роки на кафедрі, автор фундаментальних книг, згодом - зав. кафедрою в Московському інституті сталі і сплавів.

   Необхідність створення кафедри диктувалася потребами народного господарства, які характеризувалися швидко зростаючою кількістю теплоенергетичних і металургійних агрегатів, зростанням їх потужності і споживаних енергетичних ресурсів, значним зростанням кількості різних контрольно-вимірювальних приладів, регулюючих пристроїв, а також появою вітчизняних обчислювальних пристроїв, придатних для вирішення завдань управління. Для забезпечення потреби вітчизняної промисловості в фахівцях, здатних розробляти сучасну технічну базу, проектувати системи управління, а також грамотно експлуатувати ці системи і була створена кафедра автоматизації теплових процесів промпідприємств, яка була перейменована в кафедру автоматизації теплоенергетичних процесів (АТЕП).            

   У 1962 р кафедра перейшла до складу теплоенергетичного факультету і була зорієнтована на підготовку фахівців з автоматизації для енергетики, а з 1989 р здійснює підготовку інженерів з автоматизації та управління за спеціальністю «Автоматизація технологічних процесів і виробництв».

  В даний час кафедра готує:

• бакалаврів за напрямом «Автоматизація та комп'ютерно-інтегровані технології»;

• інженерів за спеціальностями «Автоматизоване управління технологічними процесами і виробництвами» і «комп'ютерно-інтегровані технологічні процеси і виробництва».

• магістрів за спеціальностями.

Спеціалізації:

• алгоритмічне і програмне забезпечення комп'ютерно-інтегрованих технологій;

• автоматизовані тренажерні комплекси.

   За 48 років роботи кафедра підготувала більше 2700 фахівців. Вони працюють у багатьох науково-дослідних і проектних інститутах, в налагоджувальних та впроваджувальних фірмах, в відділах автоматизації енергокомпаній і підприємств України, країнах колишнього Радянського Союзу та інших державах.            

   На кафедрі АТЕП пройшли навчання та стажування фахівці з багатьох країн, у тому числі, з Болгарії, Німеччини, Польщі, Куби, В'єтнаму, Монголії, Китаю, Єгипту та Швеції.            

   Зміст діяльності наших випускників охоплює:

  •  вивчення технологій з метою формулювання вимог до систем автоматизації;
  • ідентифікацію та моделювання об'єктів; 
  •  розробку структури та алгоритмів управління; 
  • апаратурну і програмну реалізацію рішень; 
  • системну інтеграцію.

   Кафедра веде дослідні та проектно-конструкторські роботи в області автоматизації за напрямками:

  • системи управління технологічними процесами на базі сучасної мікропроцесорної техніки; 
  • комп'ютерні тренажери та їх використання для підготовки персоналу з управління технологічними параметрами;
  • сучасні технології автоматизованого проектування;
  • мікропроцесорні засоби контролю та регулювання процесів енерго- та ресурсовикористання.

  Значним є внесок кафедри в науку. Викладачами та співробітниками кафедри опубліковано більше 1000 наукових робіт, у тому числі 11 монографій, отримано понад 200 авторських свідоцтв на винаходи. На кафедрі видано 3 підручники, 21 навчальних посібника і багато друкованих методичних посібників. В останні роки розроблені і впроваджені в навчальний процес нові дидактичні засоби:

  •  комплекс навчально-тренувальних модулів на базі ПК;
  • тренажери для підготовки студентів і фахівців в області автоматизованого управління ТЕС і АЕС;
  • системи автоматичного проектування АСУТП;
  • курси дистанційного навчання.

   Підготовлені кафедрою фахівці можуть виконувати дослідні та проектні роботи по створенню систем автоматизації і управління з використанням мікропроцесорної техніки, а також монтаж, наладку і обслуговування діючих систем автоматизації.            

   Заняття і науково-дослідна робота студентів виконується в лабораторіях кафедри: теплотехнічних вимірювань, технічних засобів і систем управління, обчислювальної техніки та систем автоматизованого проектування, програмно-технічних комплексів систем автоматизації, мережевих технологій і Інтернету. Студенти також навчаються на філіалі кафедри НВК «Київський інститут автоматики» та проходять стажування в навчальному центрі відомої фірми в області інформаційних технологій і обчислювальних систем Compaq-HP. Студенти старших курсів мають можливість отримати другу спеціальність з промислового маркетингу, лінгвістики, права та ін.            

   Багато випускників та працівників кафедри досягли великих творчих і виробничих успіхів. Серед них слід відзначити таких як: директор Фізико-технологічного інституту металів та сплавів (ФТІМС) Національної Академії Наук України (НАНУ), академік НАНУ Найдек В. Л., завідувач відділом цього ж інституту член-кореспондент НАНУ, д.т.н. Перелома В. А., ректор Запорізького індустріального інституту, д.т.н., професор Ревун М. П., завідувач кафедри цього інституту, д.т.н., професор Гранковський В. І. і д.т.н., професор Лисиця В. К., ректор Кишинівського політехнічного інституту, професор Антосяк В. Г., льотчик-космонавт МНР Г.Майдаржавин, завідувач кафедри Академії легкої промисловості, д.т.н., професор Хілюк Л. Ф., міністр Мінчорнобиля Холоша В. І., директор Трипільської ГРЕС Чекараміт О.І., начальники цехів ТЕС і АЕС в Болгарії А. Марінов і в Німеччині Б. Мулька, менеджер лідеру контролерной автоматизації фірми Siemens в країнах СНД Х.Херпль. Кілька років в колективі кафедри працювали професор Ажогін В. В., надалі - ректор Одеського політехнічного інституту і професор Згуровський М. З. - ректор НТУУ "КПІ", згодом міністр освіти України.

   За роки роботи на кафедрі були створені такі наукові школи:

• з 1958 р професором Кочо В.С. - Школа вимірювань і автоматизації технологічних процесів;

• з 1980 р професором Ажогіним В.В. і професором Зайченко Ю.П. - Школа моделювання та оптимізації систем управління технологічними процесами;

• з 1991 р під керівництвом доцента Ковриго Ю.М. розвивається Школа сучасних комп'ютерних технологій в енергетиці.            

   Як сказано вище, організатором і першим завідувачем кафедрою був Валентин Степанович Кочо (1914), який закінчив Дніпропетровський металургійний інститут (1937). У 1941р. захистив кандидатську дисертацію з питань вимірювальної техніки в металургійному виробництві. Під час війни працював на Уралі, в м. Свердловську завідувачем бюро контрольно-вимірювальної техніки, займався проблемами інтенсифікації теплообмінних процесів в сталеплавильних агрегатах, де сформувалося розуміння важливості питань контролю та управління тепловими процесами. Після війни переїхав до Києва працювати у академіка Н. Н. Доброхотова. У 1958 р. захистив докторську дисертацію.            

   Наукові інтереси професора Кочо В.С. були дуже широкі і охоплювали найактуальніші проблеми роботи різних металургійних печей, в тому числі питання контролю та управління металургійними процесами. Ним і його учнями вивчалися питання математичного опису процесів масо- і теплопереносу в сталеплавильних ваннах, оптимізація горіння палива і нагрівання, продувки металу газоподібним і рідким киснем, безперервного виміру температури рідкого металу в мартенівських і електросталеплавильних печах і кисневих конвекторах. Розроблені методики аналізу теплової роботи металургійних печей, такі як метод «миттєвих» зворотних теплових балансів, методики вимірювання прямих і зворотних теплових потоків за допомогою тепломірів і термозондів, а також методи оптимізації теплопередачі і к.к.д. по періодам мартенівської плавки, послужили основою алгоритмічного забезпечення автоматизованих систем управління багатьох промислових об'єктів.            

   Значним є внесок проф. Кочо В.С. в автоматизацію доменних печей, нагрівальних колодязів, а також різних термічних і методичних печей. В.С. Кочо видано більше 400 наукових та навчально-методичних робіт, серед них 5 монографій та 2 навчальних посібники. Він підготував понад 60 кандидатів і докторів наук. Результати робіт під керівництвом В.С. Кочо були впроваджені на багатьох заводах країни і за період 1969-1982рр. дали економічний ефект близько 9 млн. рублів. Він нагороджений 6 медалями та почесними знаками, багатьма дипломами.            

   Одночасно з розвитком нової кафедри автоматизації теплових процесів промислових підприємств він стає заступником директора з науки створюваного Київського інституту автоматики (1958-59р.), формуючи наукові напрямки, відділи та лабораторії.

   На кафедрі він починає підготовку аспірантів за новою спеціальністю. Серед перших аспірантів були відомі вчені, вже згадані раніше: академік НАНУ Найдек В. Л., член-кореспондент НАНУ Перелома В. А., професор Антосяк В. Г., професор Ревун М П., професор Лисиця В. К. та ін. Багато викладачів кафедри також успішно закінчили аспірантуру. Всього за час існування кафедри підготовлено 3 доктори та 79 кандидатів технічних наук. Серед перших викладачів кафедри були д.т.н., проф. Корнілов Ю. Г., к.т.н., доц. Гранковська В. І., к.т.н., доц. Барзилович В. С., д.т.н., проф., декан інжерно-фізичного факультету Чернега Д. Ф., д.т.н., декан металургійного факультету Чижський А. Ф..            

   Корнілов Юрій Георгійович прийшов на кафедру з Інституту газу, де працював завідувачем відділом автоматики і захистив докторську дисертацію. У 1959р. став професором, а в 1960р. очолює створену кафедру теоретичних основ автоматики на хіміко-технологічному факультеті, яка потім стала кафедрою «Автоматизація хімічних виробництв». Автор першого підручника з прикладної теорії автоматичного управління.            

   Барзілович Вадим Сергійович закінчив КПІ в 1941 р і пішов на фронт. Після закінчення війни повернувся в рідний інститут, працював спочатку на кафедрі ливарного виробництва, а потім перейшов на кафедру автоматизації. Дуже багато працював над створенням технічної бази створеної кафедри, особливо лабораторії технічних засобів управління. У 1970 р захистив кандидатську дисертацію, став доцентом, за матеріалами дисертації видав монографію з автоматизації методичних печей. На високому рівні читав курси «Технічні засоби автоматизації», «Основи автоматики», опублікував багато методичних вказівок.            

   Гранковський Вадим Іванович 18-річним юнаком пішов на фронт. Повернувшись з фронту, вступив до КПІ і закінчив інститут в 1950р.. Залишений на кафедрі для вступу в аспірантуру та захисту кандидатської дисертації. Його вклад у створення та розвиток кафедри дуже великий. Він був відповідальним виконавцем та керівником багатьох наукових робіт, які виконувалися науковими співробітниками та аспірантами кафедри. Під його керівництвом розроблялися навчальні плани спеціальності, програми дисциплін, лабораторні роботи та методичні посібники щодо їх виконання, програми виробничих практик і т.п.. У 1963р. В. І. Гранковський переїхав до м. Запоріжжя, де став завідувачем кафедрою автоматизації металургійних процесів в Запорізькому індустріальному інституті, там же захистив докторську дисертацію.    

   Першим завідувачем лабораторією кафедри був Чупровський Леонід Феопентович, який, незважаючи на вік, встиг повоювати юнгою на торпедних катерах ВМФ під час Великої вітчизняної війни. На кафедру він прийшов досвідченим інженером і очолив складну роботу по створенню лабораторних стендів. Цим займалися не тільки співробітники кафедри, а навіть і студенти старших курсів. Так, студенти першої групи в складі створеної кафедри АМ-1 за семестр повинні були виконати на двох одну роботу: зібрати стенд, розробити методику виконання і написати протокол виконання роботи. Л. Ф. Чупровський успішно займався і науково-дослідною роботою в сфері розробки методів і засобів автоматичного контролю параметрів металургійних процесів і захистив кандидатську дисертацію.            

   Перший набір в групу кафедри АМ-1 в 1958р. складав всього 9 чоловік. Відбирали бажаючих з четвертого курсу всього факультету. Лекції читали видатні спеціалісти: курс «Теорія автоматичного регулювання» - д.т.н., професор Корнілов Ю. Г. , курс «Технологічні процеси» - доцент Ростовцев Л. І., професор Єфименко Г. Г. (У той час Міністр вищої освіти УРСР) та інші.

   Викладацький склад кафедри поступово посилювався за рахунок випускників аспірантури (Антосяк В. Г., Перелома В. А., Найдек В. Л.), а також запрошувалися досвідчені фахівці з науково-дослідних інститутів (Стрельченко А.Г.).            

   Стрельченко Олександр Георгійович прийшов на кафедру з Київського інституту автоматики. Їм були розроблені дуже цікаві методи безперервного виміру температури мартенівської ванни під час плавки за допомогою високотемпературної термопари, захищеної тришаровим наконечником. За допомогою цього пристрою вперше в світовій практиці вдалося отримати графіки нагріву рідкого металу в мартенівських печах (Стрельченко А. Г.), бессемерівських і кисневих конверторах (Пайзанскій Л. Д.) і дугових електропечах (Коробко І. М.).             

   Антосяк Володимир Георгійович закінчив Московський інститут сталі і сплавів  працював на Алчевському металургійному заводі, звідки його запросили в аспірантуру. У 1962 р захистив дисертацію. Читав курс лекцій «Металургійні печі». Незабаром перевівся до Кишинівського політехнічного інституту, де став завідувачем кафедрою, а потім ректором інституту.             

   Перелома Віталій Олександрович закінчив КПІ в 1956р. за спеціальністю «Металургія сталі». Був першим аспірантом, запрошеним професором Кочо В. С.. Кандидатська дисертація була присвячена питанням регулювання тиску в мартенівських печах. Незабаром після захисту дисертації перейшов працювати в Інститут проблем лиття, де став доктором технічних наук і завідувачем відділом, а згодом заступником завідувача відділом науки ЦК КПУ, членом-кореспондентом АН України.

   Найдек Володимир Леонтійович закінчив групу АМ-1, був залишений на кафедрі, закінчив аспірантуру і захистив дисертацію. Разом з В. А. Переломою перейшов в Інститут проблем лиття, де займався проблемами продувки сталі рідким киснем. Став доктором технічних наук, професором, директором інституту, академіком.              

   В цей час кафедра успішно працює в області автоматизації теплових металургійних процесів, веде великі господарські договори з металургійними підприємствами: «Запоріжсталь», «Азовсталь», «Криворіжсталь», Дніпродзержинський, Алчевський, Макіївський металургійні заводи та інші. У 1962р. кафедра переходить на теплоенергетичний факультет і змінює свою назву - відтепер це кафедра «Автоматизації теплових процесів промислових підприємств», а з 1974р. - «Автоматизації теплоенергетичних процесів». В її складі з'являються нові викладачі.            

   В 1979-1980 роках завідувачем кафедри стає доцент Першин Віктор Йосипович. У ці роки в навчальний процес почали інтенсивно впроваджувати обчислювальну техніку. Була організована навчальна лабораторія на аналогових обчислювальних машинах по теорії автоматичного управління, змонтована і освоєна обчислювальна машина «Мир». В минулому виробничник-енергетик, В.І. Першин, налагоджував наукові зв'язки з Київенерго та Інститутом автоматики (м. Київ). Студенти стали проходити практику на робочих місцях в монтажно-налагоджувальних організаціях, на Чорнобильській та Кольській АЕС, що будувались в той час, в експлуатаційних цехах електростанцій Донбасенерго, Київенерго, Львівенерго та інших, в проектних і дослідницьких інститутах. Істотно розширився обмін досвідом із спорідненими кафедрами, які готували фахівців-автоматників для енергетики та інших областей промисловості. Кафедра приймала активну участь в роботі науково-методичної комісії Мінвузу СРСР за своєю спеціальностю. Великий внесок В.І. Першина в розвиток методики викладання і постановку курсової роботи за однією з найважливіших дисциплін - «Теорії автоматичного управління».              

   Ажогін Віталій Васильович був обраний завідувачем кафедри АТЕП в 1980р.. Він народився в 1938р., після суворовського училища і служби в армії вступив до КПІ на факультет автоматики і електроприладобудування, де залишився працювати на кафедрі технічної кібернетики. У 1972р. захистив кандидатську дисертацію, а після стажування в США - докторську.            

   Професор В.В. Ажогін вніс істотний вклад у технічне оснащення кафедри цифрової обчислювальної техніки і її впровадження в навчальний процес. Ним були закладені основи наукового напрямку кафедри в області моделювання і оптимального управління безперервними технологічними процесами, а також систем автоматизованого проектування, що дав великий практичний внесок у виробництво мінеральних добрив. За результатами наукових робіт в цей період ним із співробітниками опубліковані монографія, навчальні посібники, безліч статей, отримано 15 авторських свідоцтв. У 1983р. В.В. Ажогін був обраний деканом факультету автоматики і електроприладобудування (ФАЕПС) і очолив кафедру обчислювальної техніки інженерних і економічних розрахунків (ВТІЕР) КПІ, а в 1985р. був призначений ректором Одеського політехнічного інституту. На жаль, в 1987 році він рано пішов із життя, встигнувши залишити багато учнів, серед них: М.З. Згуровський, А.П. Мовчан, В.Л. Романенко, А.Н. Новиков та ін.

В 1983-1989рр. кафедрою АТЕП завідував професор Зайченко Ю.П.. Він народився в 1942р. у м Києві, закінчив Київський політехнічний інститут за спеціальністю «Автоматика і телемеханіка» у 1964р.. У 1981р. захистив докторську дисертацію за спеціальністю «Автоматизовані системи управління».              Основні дослідження, проведені під його керівництвом, відносяться до теорії прийняття рішень, моделювання та оптимізації комп'ютерних мереж. Професор Зайченко Ю.П. - автор багатьох публікацій та книг, за роки його роботи на кафедрі вийшли книги «Дослідження операцій» (1984р., 1988р.) і «Структурна оптимізації мереж ЕОМ» (1986р.). В даний час працює професором кафедри «Математичних методів системного аналізу» навчально-наукового комплексу «Інститут прикладного системного аналізу» (ІПСА).            

   Ковриго Юрій Михайлович / народився 19 лютого 1945р. / -  професор, завідувач кафедри автоматизації теплоенергетичних процесів / з 1990р. /. В 1962р. після закінчення Київського технікуму електроніки за спеціальністю «Апаратура автоматики і телемеханіки» він поступив до Київського політехнічного інституту. У 1967р. він з відзнакою закінчив навчання за спеціальностями «Автоматизація теплоенергетичних процесів» в КПІ, де, після навчання в аспірантурі, працює на посадах асистента, доцента, професора та завідувача кафедрою АТЕП.            

   Область наукових інтересів Ю.М. Ковриго в перші роки охоплює питання розробки математичних моделей технологічних процесів з метою побудови систем автоматичного управління, цьому присвячені його кандидатська дисертація (1972) і перші самостійні дослідження.             

   Після наукового стажування в 1979-1980р. в Королівській Вищій Технічній школі в Швеції, під керівництвом відомих вчених Т. Булина і К. Острема, де він вивчав сучасні методи ідентифікації та побудови систем управління, Ю.М. Ковриго повернувся на кафедру і поставив новий курс «Ідентифікація та моделювання систем управління». Одночасно він веде серйозні роботи - в області АСУ ТП АЕС і модального управління, на яких почали рости молоді вчені М.Ю. Ізгорев, В.П. Бунь, Ю.Є. Грудзінський, Е.В. Цимбалюк та ін.               

   Під його керівництвом на кафедрі розвивається школа сучасних комп'ютерних технологій в енергетиці. У 1992р. з ініціативи Ю.М.Ковриго в КПІ вперше в Україні була заснована і відкрита спеціальність «Комп'ютерно-інтегровані технологічні процеси і виробництва», за якою здійснюється випуск інженерів, а з 2001р. - магістрів.       

Напрями науково-педагогічної діяльності:

• комп'ютерні технології автоматизації виробничих процесів в енергетиці;

• контроль і регулювання процесів тепло- і ресурсозбереження в комунальному господарстві;

• створення тренажерів, систем навчання та оцінювання готовності персоналу ТЕС і АЕС;

• розробка засобів моделювання та дистанційного навчання для фахівців з автоматики.      

   Ковриго Ю.М. - автор 112 наукових праць, навчальних посібників і винаходів (у т. ч. 3-х книг). Підготував трьох кандидатів наук. Відомий фахівець, він є членом декількох Вчених та експертних рад, заступником глави НМК МОН України за напрямом «Автоматизація та комп'ютерно-інтегровані технології», розробником стандарту на підготовку бакалаврів за цим напрямком, експертом міської комісії з впровадження приладів обліку тепла в житловому фонді м. Києва, а також членом редколегій двох журналів.            

   Серед досягнень наукового колективу кафедри - виконані під керівництвом Ковриго Ю.М. Ухвалою Кабінету Міністрів України в 1997-2005рр. шість Державних контрактів, у тому числі «Розробка та впровадження принципів побудови, технічних засобів і типових рішень для систем автоматизації об'єктів муніципальної енергетики», впровадження системи комп'ютерного обліку та управління теплоспоживанням в комплексі будівель Адміністрації Президента України, введення в дію повномасштабного тренажера енергоблоку 300 МВт на Київській ТЕЦ-5 і впровадження інформаційно-діагностичної системи турбогенератора на ТЕЦ-6.

fb vk youtube

Автоматизація Теплоенергетичних Процесів / Теплоенергетичний факультет НТУУ КПІ ім. Ігоря Сікорського

Контакти

03056, м. Київ, вул. Політехнічна, 6.

8-й поверх навчального корпусу №5.

050 620-32-42, 097 063-72-57

044 204-80-84 (85)


Інтерактивна мапа:

Ваше повідомлення збережено.

Мы відповімо на нього найближчим часом.

OK

Нажаль виникла помилка сервера.

Будь-ласка, спробуйте інші канали зв'язку.

OK